Форум Терехівки

Теми для публікацій та розмов


ЛІТОПИС СЕЛА
25 вересня 2010 Андрій Курданов

Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

1

Курданов Андрій, користувач 1ua
Андрій Курданов
Тема: ЛІТОПИС СЕЛА

Терехівська сільська рада та відомі земляки

Терехівка центр сільської ради, якій підпорядковані населені пункти Малинівка, Стасі і Товстоліс. Розташована на березі р. Замглай (притока Десни), за 15 км від м. Чернігова.

Село Терехівка в першій половині ХVІІ ст. заснували козаки брати Терехи, які втекли з полону в кайданах (звідси походить одне з найпоширеніших прізвищ на території сільради – Койдан). До них стали підселятись козаки з Козельця та біглі селяни. Пізніше поміщик на прізвище Лопата придбав землю, на якій заснував поселення, яке згодом одержало назву – Лопатин.

Про походження назви села науковець І.В. Кондратьєв зазначає: “Терехівка. Суфікс – ів-к(а) утворює назви поселень одразу іменникові, а не прикметникові. Назва села вочевидь утворилася від прізвища чи імені власника. Перша назва як правило виникала коли задавали питання “чий?”, звідси – Терехів. Поступово село розросталося, і більш актуальним питанням ставало “що це?”. Відповідь – Терехівка, але вже не як власність, а як сусіднє село.

Малинівка – перше поселення на території села Малинівка виникло на берегах невеличкої річки, а першим володарем, можливо, був пан Черторій, оскільки попередня назва села – Черторійка (сучасна назва Малинівка з 1954 року). У ХVІІІ – ХІХ ст. село належало дворянам Силичам.

Про походження назви та власників села науковець І.В. Кондратьєв зазначає: “Давня назва цього села – Чорторийка (Чарторийка, Чортовщизна, Чарторийщина, Чортиковщизна). Наявність суфіксу – щина (-щизна) свідчить про патронімічний характер назви поселення, поселення такі дуже давні. Відповідна назва Чортиковщина виникла щонайменше у ХV – ХVІ ст. Історики… називають власниками Чортиковщизни шляхтичів Жечинських та Петровських. Але незабаром Чорторийка стала власністю Новгород-Сіверського старости та Київського каштеляна О. Пісочинського… Володіли землями тут й шляхтичі Болдаковські та Бакуринські”.

Товстоліс – поселення заснували представники козацької родини Товстолісів.

У ХVІІ – ХVІІІ ст. при козацькому адміністративно-територіальному устрої села входили до складу Білоусівської сотні Чернігівського полку. З 1782 року в складі Халявинської волості Чернігівського повіту. У 1923 році село Терехівка стає центром сільської ради Бобровицького, а з 1929 року Чернігівського району.

Черторійський дуб – державний заказник місцевого значення, ботанічна пам’ятка природи (з 1964), вік – 400 років, площа 0,01 га. Перебуває у віданні Чернігівського лісгоспзагу.

 

 

                                      ВІДОМІ  ЛЮДИ  СЕЛА

Шеремет Іван Михайлович у 30-х рр. ХХ ст. був першим трактористом у с. Товстоліс.

Скепський Микола Кузьмич у с. Терехівка створював перший колгосп і був першим трактористом на тракторі “Фордзон”.

 

              Родина Луговських:

Батько: Денис Гнатович (1892 – 1976) – працював у колгспі “Шлях Леніна”, був головою цього ж колгоспу, мав своїх послідовників – трьох синів.

Сини: Володимир Денисович (1919 – 1971) народився в с. Терехівка, у 19 років (з липня 1952 р.) очолив колгосп “Рассвет” (сБрусилів). За роки, що він працював головою колгоспу господарство піднялося і зміцнило, стало на шлях зростання. Мав бойові та трудові нагороди.

                 Василь Денисович (19221994) у роки Великої Вітчизняної війни 19411945 рр. був льотчиком-бомбардувальником. Через поранення демобілізований, працював головою районної організації ДТСААФ, інструктором райкому КПУ. Довгий час (19551994) працював головою колгоспу “Дружба” с. Хмільниця. Герой Соціалістичної праці (1973).

                 Петро Денисович (1928 р.н.) працював головою колгоспу “Шлях до комунізму” с. Петрушин (1965 – 1975), а згодом головою Терехівської сільської ради (1975 – 1985). Відзначений урядовими нагородами. 

 

                Вчительська династія Пекурів:

Григорій Якович (1918 р.н.) та Людмила Михайлівна (1923 р.н.) після закінчення в 1945 році Чернігівського учительського інституту з 1946 по 1978 рр. працювали в Терехівській сільській початковій школі. Батьки Людмили Михайлівни Койдан Євдокія Кіндратівна (1897 – 1993) та Михайло Кирилович (1889 – 1969) більше 30-ти років працювали в школах Терехівської сільської ради. Син Пекур Костянтин Григорович та онук Пекур Артем Костянтинович теж працюють вчителями. Пекур Григорій Якович ветеран Великої Вітчизняної війни, воював у партизанському загоні ім.Суворова в бригаді народних месників ім.Василя Воронянського (Білоруська РСР), відзначений урядовимі ордени та медалі.

 

Довбенко Ганна Никифорівна (21 березня 1904 р.н.) – у 2002 році найстаріша жителька с. Терехівка, працювала в місцевому сільгосппідприємстві.

Сидоренко Іван Григорович (1912 – 1997 ) житель села Товстоліс, довгий час працював механізатором, ветеран Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр., мав урядові бойові та трудові нагороди, вів записи про події в селі та в колгоспі з 1930 року, а з 1956 року щорічно.

Рубцов Олексій Гаврилович (1916 – 1990 ) – народився в Росії в м. Рильськ Курської губернії, під час Великої Вітчизняної війни закинутий з десантом на окуповану територію, був важко поранений, але місцева жителька – майбутня дружина Прасковія Мартинівна – його врятувала. З 1943 року працює в когоспі “Шлях Леніна”, а з 1949 по 1980 рр. його голова. За високі показники та сумлінну працю нагороджений орденами Леніна (1958), Трудового Червоного Прапора (1966), “Знак Пошани” (1971, 1973), малою золотою (1958) та срібною (1957) медалями ВСГВ СРСР, срібними (1964, 1965) та золотою (1967) медалями ВДНГ СРСР, медаллю “Ветеран праці” (1977), заслужений працівник сільського господарства УРСР (1978), занесений до районної Книги трудової слави (1972).

Сердюк Марія Романівна (1922 – 2001) – народилася в с. Малинівка, працювала ланковою, за високі врожаї льону нагороджена орденом Леніна (1969 ).

Пуховий Ілларіон Михайлович (1923 – 1993)народився в с. Товстоліс, воював на фронтах Великої Вітчизняної війни, кавалер бойових орденів Слави ІІІ ст. та Вітчизнаної війни ІІ ст. Після війни працював у колгоспі.  

Буштрук Петро Григорович (1929 р.н.) – житель с. Товстоліс, працював 34 роки в колгоспі “Шлях Леніна” на гусеничному тракторі, нагороджений орденом “Знак Пошани” (1975).

Римар Мокрина Макарівна (1930 р.н.) – народилася в с. Товстоліс, працювала свинаркою, за трудові успіхи нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

Петрушинець Антніна Петрівна (1931 р.н.) – 39 років пропрацювала вчителем початкових класів у школі с. Терехівка, депутат сільської ради (1969 – 1989), обрядовий староста з 1970 року, провела обряд одруження з 264-ма парами.     

Юрков Дмитро Демянович (1932 р.н.)житель с. Стасі, працював трактористом-машиністом, був серед перших у районі ланковим механізованої ланки по вирощуванню картоплі та льону-довгунця, яку очолював 27 років, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору (1976).

Музичук Іван Пилипович (1936 р.н.) – житель с. Терехівка з 1960 р., працював агроном (з 1959 р.) та головою колгоспу “Шлях Леніна” (1982 – 1994), заслужений агроном УРСР (1972), занесений до районної Книги трудової слави (1972) та районної газета “Шляхом комунізму” (1974).

 

Койдан Василь Олександрович (1936 р.н.)народився в с. Терехівка, з 1963 по 1993 рр. працював в колгоспі “Шлях Леніна” головним зоотехніком та агрономом по кормовиробництву, заступником голови колгоспу, нагороджеий орденом “Знак Пошани” (1971), медалями та численними грамотами.

Білоус Валентина Михайлівна (1938 р.н.) – народилася в с. Терехівка, у 1957 році закінчила Чернігівське медучилище та з 1958 по 1993 рік працювала акушеркою і завідуючою Терехівським ФАПом, почесний донар СРСР (1975).

Науменко Володимир Олександрович (1943 р.н.) – народився в с. Товстоліс, має 53 роки трудового стажу в місцевому сільгосппідприємстві і зараз працює на тракторі, нагороджений орденом “Знак Пошани” (1977).

Мандрико Володимир Михайлович (1954 р.н.) – голова одного з кращих в районі селянсько-фермерського господарства “Володимир”, одним з перших у районі започаткував арендний підряд, працюючі в колгоспі “Шлях Леніна”. Відзначений за трудові успіхи чисельними грамотами, нагороджений відзнакою головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації “Знак Пошани”(2004), Почесною грамотою та знаком Чернігівської обласної ради (2001). 

 

25 вересня 2010

Курданов Андрій, користувач 1ua
Андрій Курданов
Тема: ЛІТОПИС СЕЛА

Літопис села: частина ІІІ

 

1959 2002 рр. – друкується стаття В. Хоменка “на охороні здоров’я трудящих” про трудову діяльність фельдшера Черторійського медпункту Ніну Миколаївну Бєльську (в районі працює з 1932 року – спочатку в с. Іванівка, а згодом у Чорторійці) (1959 р., 25 лютого); 42 роки працювала по охороні здоров’я трудящих Ніна Миколаївна Бєльська, у районі – більше 32 років (1961 р., 18 березня); фото завідуючою медпунктом с. Терехівка Галини Іванівни Койдан, працює більше десяти років (1963 р., 16 січня), працівник Терехівського медпункту Валентина Михайлівна Білоус (1964 р., 5 грудня); у сс. Стасі, Малинівка та Товстоліс на кошти колгоспу побудовано медичні пункти (1966; 1969 р., 28 серпня); фото та стаття І. Клевця “Серце не старіє” про учасницю громадянської війни медсестру чапаєвської дивізії Ніну Миколаївну Бельську: “З 1937 року вона працювала на Черторійському – нині Малинівському – фельдшерсько-акушерському пункті, брала активну участь у громадському житті села як депутат сільської Ради. Чуйна до кожного, передавала свій великий досвід медичного працівника молодим. І коли на нашу землю насунула фашистьська навала, Ніна Миколаївна змазала вазелином медикаменти і закопала їх у надійній схованці. А коли радянські війська звільнили наш край від ворогів, вона повернулася в Малинівку і знову організувала нормальну роботу фельдшерсько-акушерського пункту. Пішов п’ятий рік, як провели Ніну Миколаївну на заслужений відпочинок” (1966 р., 20 січня); відзначається робота санітарного інспектора Ніни Миколаївни Бєльської (1966 р., 12 липня); завідувачем ФАПом с. Малинівка в 1962 – 1964 рр. працює В.А. Ромашко, з 1956 – 1999 рр. – Майя Андріївна Скепська; завідувачем ФАПом с. Товстоліс працює з 1973 року Надія Іванівна Бучай (інформація сільради 2002 р.); завідувачем ФАПом с. Терехівка в 1957 – 1993 рр. працює Галина Іванівна Койдан, з 1958 по 1993 рр. акушерка Валентина Михайлівна Білоус.

1959 р., 1 квітня – районна газета повідомляє, що механізатори брати Сидоренки і П. Мацак, разом з Г. Барбашем та Пуховим врятували від пожежі будинок колгоспника Василя Недія.

1959 р., 3 липня – у с. Черторійка працюють дитячі ясла (завідувач Павленко, вихователька Надія Лавриненко).

1959 1983 рр. – друкується стаття А. Барбаша “Для споживачів” про продавця магазину с. Черторійка Надію Могилевець (1959 р., 10 червня); лист М. Стодолинської “За це її шанують” про продовця товстоліського магазину Халявинського сільСТ Ольгу Іванівну Гальонку (1959 р., 12 листопада); трудівники колгоспу дякують терехівським кооператорам (1964 р., 21 травня); відзначається робота продавщиці терехівського магазину Ліди Койдан (1964 р., 29 серпня); районна газета повідомляє, що в сс. Стасі та Товстоліс на кошти колгоспу збудовано нові магазини (1966; 1969 р., 28 серпня), відзначається добра робота продавця магазина в Стасях Надії Лавріненко (1966 р., 3 лютого); відзначається продавець Товстоліського магазину Ольга Іванівна Галенко (1966 р., 30 червня); відкрився магазин в с. Стасі (1968 р., 8 червня); новий магазин у Малинівці в 1969 р. (1969 р., 23 вересня); здано в експлуатацію нове приміщення промтоварного і продовольчого магазину в с. Терехівка (1983 р., 17 грудня).

1960 1963 рр. – друкується фото та стаття Ф. Борисова “Первенець колгоспної семирічки” про цегельний завод: “побудовано неподалік від шляху, що веде з Товстоліса на Черторійку… Директор Петро Омелянович Грищенко… Потужність заводу – три мільйони на рік. 18 чоловік працюють в дві зміни” (1960 р., 21 червня); друкується фото працівників цегельного заводу укладників цегли Віри Ріпи, Галини Римар та Марії Недії та стаття “Цегла власного виробництва” (1960 р., 13 вересня); фото слюсаря Геннадія Ілліних за монтажем нового преса (1963 р., 2 липня). 

1961 – 1977 рр. на районну Дошку пошани занесені трудівники села: голова колгоспу О.Г. Рубцов (1961, 1963, 1964, 1971, 1972), доярка Р.А. Павленко (1961), свинарка А.С. Науменко (1961), завідувач кролефермою (згодом свинофермою) М.В. Репа (1961, 1966, 1967), бригадир В.М. Шеремет (1961), ланкова П.Н. Луговська (1963), тракторист М.А. Білоус (1964), бригадир тракторної бригади І.М. Барбаш (1966); свинарка В.П. Глевка (1966), зоотехнік, голова профкому колгоспу В.О. Койдан (1966), завідувач кролефермою М.Я. Ячний (1966), доярка В.Г. Білоус (1966), свинарка В.П. Мироненко (1966), головний агроном І.П. Музичук (1966, 1968, 1969, 1971, 1979, 1981), бригадир В.В. Приходько (1966), ланкова Є.В. Мельник (1966), ланкова М.Р. Сердюк (1966, 1967), колгоспниця Г.С. Силко (1966), тракторист, ланковий механізованої ланки по вирощуванню картоплі і льону Д.Д. Юрков (1966, 1976 – 1978, 1982), бригадир тракторної бригади О.П. Полегенько (1966), бригадир рільничої бригади О.Я. Койдан (1968), механік (згодом головний інженер) М.М. Барбаш (1969, 1983), бригадир тракторної бригади, завідувач дільницею механізації колгоспу О.П. Пташник (1970, 1972 – 1976, 1983), голова Терехівської сільської ради М.Г. Білоус (1971, 1972), ланковий механізованої ланки по вирощуванню картоплі В.Л. Голенко (1978), оператор по відгодівлі свиней М.М. Римар (1979, 1980), секретар комсомольської організпції колгоспу І.П. Редьковець (1981), секретар первинної партійної організації колгоспу М.К. Кирюша (1984), художній керівник Терехівського Будинку культури Л.М. Шеремет (1989).

1961 р., 26 серпня – друкується стаття секретаря парторганізації колгоспу П. Акуленка Храмувати не будемо!: “28 серпня ми будемо працювати, щоб скоріше впоратись з збиранням багатого врожаю, і заявляємо всім сусідам: не приходьте до нас на пречисту”.

1961 1966 рр. – друкується лист-подяка з військової частини “Спасибі Вам, Олексію Федоровичу і Надіє Василівно…” про зразкове виконання обовязків Анатолія Олексійовича Полегенька з с. Черторійка (1961 р., 2 листопада); стаття А. Койдан Повернувся солдат про Матвія Койдана з Терехівки (1966 р., 29 січня).

1963 р., 28 грудня – для підвозу дітей до Малинівської школи з Терехівки і Лопатина, колгосп виділив автомашину.

1964 1966 рр. – друкується фото та матеріал “Комсомольське весілля” про те, як керівники сільради в Товстолісі вітають молодят Сердюків та Труханів (1964 р., 6 лютого); у селі Терехівка відбулось комсомольське весілля – члени лопатинської бригади електрозварник Микола Шевченко і ланкова Віра Койдан з’єднали свої життєві шляхи (1964 р., 26 листопада); у Терехівському клубі відбулась урочиста реєстрація шлюбу терехівського тракториста Василя Койдана і стасівської доярки Люби Барбаш (1966 р., 26 липня).

1964 р., 25 лютого – трудівники колгоспу відвідали Чернігівський обласний музично-драматичний театр, де проглянули виставу “Потомки запорожців”.

1964 р., 27 лютого – зі статті бухгалтера колгоспу Ольги Скляренко Внутрігосподарський розрахунок:Основна оплата трудодня в колгоспі становила 90 копійок. За економію коштів рільничі бригади (перша і четверта) одержали ще 10 коп. на кожен трудодень, третя – 9, пята – 5 копійок. В цілому по колгоспу за економію коштів виплачено 8891 карбованець. Впровадження внутрігосподарського розрахунку піднесло ініціативу колгоспників. Вони стали економити, як то кажуть, у великому і малому. Хлубороби тепер зрозуміли, що кінцева оплата їхнього трудодня у прямій залежності від прибутку. А останній тим більший, чим менші затрати праці, вища продуктивність праці”.

1964 р., 18 липня – зі статті колгоспниці Антоніни Койдан “Нарівні з молодими”: “Швидко облетіла звістка всі села нашої артілі про те, що сесія Верховної Ради СРСР прийняла Закон про пенсійне забезпечення і допомогу колгоспникам. Серед колгоспниць можна помітити вже немолоду жінку параску Коробович. Їй уже 65 років… ось їй, невтомній трудівниці, представникові старшого покоління колгоспників, які заснували наше артільне господарство і вклали свою велику частку в його розвиток, першою й буде призначено пенсію”.

1964 р.. 8 серпня – стаття Олександри Койдан “Полюбилися терехівцям нові обряди” про урочисту реєстрацію новонароджених у подружжя Валентини і Миколи Олійників, Раїси і Олександра Велигоцьких, Надії і Олексія Тесленків.

1964 р., 3 грудня – повідомляється: щоб люди не чекали попутього транспорту до міста, правління артілі придбало для їх послуг автобус. Чотири рази на тиждень знайомою кільцевою дорогою, що зєднує усі пять сіл, водить комфортабельну машину колгоспний шофер Михайло Койдан.

1966 2000 рр. – на кошти колгоспу у с. Лопатин збудовано школу (1966); у с.Стасі відкрито нову початкову школу (1969 р., вересень); у 1974 році зведено сучасне приміщення Малинівської школи;

                стаття П. Юрченка “Вірний друг, порадник” про агітатора малинівської ферми вчительку Галину Григорівну Лавриненко (1962 р., 21 грудня); стаття М. Розсохи з Товстоліса “Вчителько моя!” про вчительку Товстоліської початкової школи Олександру Дмитрівну Широку (1966 р., 8 березня); стаття сількора Ніни Барбаш з Малинівки “Гідна високого звання” про вчительку Малинівської школи Галину Григорівну Лавріненко, яка працює в школі більше 10 років (1966 р., 21 травня);

                учень Малинівської школи Михайло Кисловець пише в газету про 200-річний дуб, що росте в лісі неподалік с. Малинівка (1977 р., 12 квітня);

учениця Малинівської школи Оля Іванчик, стала чемпіонкою області і району в лижних гонках на 5000 м (тренер – В.С. Паршуков) (1980 р., 4 травня); вчителька Малинівської школи Тетяна Прищепа виборола бронзову медаль республіканського чемпіонату з біатлону. Вдало виступила й на першості Укрради ДСТ “Спартак” у Харькові, зібравши багату колекцію нагород найвищого гатунку (1983 р., 15 березня); на першості району з легкоатлетичного кросу серед школярів Олександр Приходько з с. Малинівки зайняв І-е місце на дистанції 3 км (2000 р., 10 жовтня); на районному зліті-змаганні юних туристів-краєзнавців в загальному заліку серед шкіл І-ІІІ ст. зайняла І-е місце Малинівська школа (2001 р., 17 травня);

учні Малинівської школи з екскурсією відвідали Чернігівський педінститут (1977 р., 25 січня);

районна газета друкує фото: членів Малинівської шкільної виробничої бригади Сергія Йовенка, Антоніни Лабурець, Михайла Костюка, Василя Сердюка, Надії Юркової (1977 р., 30 липня); піонервожатої Тетяни Бердник (1977 р., 10 грудня);

Медалісти Малинівської школи: 1979 р. – Михайло Володимирович Кисловець, 1987 р. – Наталія Іванівна Барбаш, 1989 р. – Віталій Іванович Барбаш, 1992 р. – Наталія Миколаївна Пархоменко, 1997 р. – Тетяна Олексіївна Сиворакша.

 

1966 р., 25 серпня – друкується стаття П. Акуленка “Не ті тепер наші села, Замглай – річка не та…”: “Багато хліборобів перебудувалося і перебудовується на міський лад. Навіть бані ставлять на садибах.

1970 р., лютий – Міністерство культури УРСР відзначило роботу кращих клубів, серед яких і клуб села Товстоліс.

1970 р., 19 березня – за велику донорську діяльність акушерка з с. Терехівки Валентина Михайлівна Білоус удостоєна золотої медалі донора.

1972 р., 20 січня – комсомольсько-молодіжний колектив малинівської МТФ нагороджено вимпелом ЦК ВЛКСМ (ланкова Ніна Лелюк).

1974 р., 25 липня – житель с. Стасі Є.М. Скепський придбав лотерею ДТСААФ на який припав виграш – мотоцикл, вартістю 1040 крб.

1974 р., 23 листопада – бронзовою медаллю ВДНГ СРСР нагороджений бригадир М.В. Барбаш.

1975 р., 21 жовтня – медичні працівники з с. Терехівки Галина Іванівна Койдан і Валентина Михайлівна Білоус – почесні донари СРСР.

1976 р., 19 лютого – першість на районних змаганнях з шашок завоював Б.М. Юфновський з с. Терехівка.

1976 р., 8 травня – районна газета друкує замітку Ніни Барабаш з с. Стасі Незвичайна гостя: Нещодавно на річці нашого села Стасі зявився бобер. Кажуть, що самка. Кілька днів плавала вона по річці. Потім перебралася в канаву на садибу Івана Ілліча Лавриненка. Напевно, бобриха будуватиме собі житло. Згодяться для цього осика та лозняки, якими обсаджена канава.

1976 р., 25 травня – учасники агітбригади районного Будинку культури побували в трудівників с. Товстоліс.

1976 р., 21 вересня – районна газета повідомляє, що в с. Товстоліс на місцевому кладовищі біля поховань радянських воїнів 76-ї гвардійської Чернігівської стрілецької дивізії відбувся урочистий мітинг з нагоду дня визволення Чернігівщини від німецько-фашистських окупантів. На мітингу виступили перший секретар Чернігівського райкому партії Л.І. Палажченко, керівники місцевого сільгосппідприємства та жителі села, гість зі Ставропольського краю Д.О. Градін, колишній командир дивізії О.В. Кірсанов.

1976 р., 23 вересня – у Малиновській школі відбулась зустріч з ветераном колишньої 76-ї гвардійської Чернігівської стрілецької дивізії О.В. Морозом, який мешкає в Ленінграді, а в 1943 році в бою за Чорторійку був поранений, дістав контузію, в наслідок чого втратив зір.

1977 р., січень березень – колгосп визнаний переможцем у районному змаганні за високі показники у збільшенні виробництва і продажу державі волокна льону та переможцем за вирощення льону (ланковий Д.Д. Юрков) у 1976 році (1977 р., січень); присвоєно звання “Господарство високої культури землеробства” (1977 р., 5 березня).

1977 р., 5 березня – районна газета друкує статтю сількора Ніни Барабаш “Пенсіонери Барбаші”, про пенсионерів-колгоспників з села Стасі Івана Івановича, Семена Івановича та Гната Яковича Барбашів (1977 р., 5 березня); на заслужений відпочинок провели ланкову рільничої бригади Ольгу Остапівну Барбаш, яка майже 22 роки пропрацювала ланковою (1977 р., 8 березня);

1977 р.. 2 квітня – повідомляється, що рішенням Чернігівського облвиконкому переможцем серед жниварів області за 1976 рік визнаний комбайнер Михайло Андрійович Лавріненко.

1978 р. – у Малинівській школі відкрито кімнату бойової та трудової слави.

1970-ті рр. зі спогадів колишнього заступника голови Чернігівського райвиконкому П.Ю. Власенка: “Рубцов Олексій Гаврилович… Грамотно вів сільське господарство. А коли будувалася дорога від Товстолісу до Терехівки, на всіх ділянках особисто все перевіряв, лінійкою перемірював в точності до сантиметра. Недарма й зараз ця дорога в доброму стані, хоча років їй чимало.

 

1982 р. – 72 передовики сільського господарства в період 50-х – 80-х рр. нагороджені орденами та медалями СРСР:

                орден Леніна: Рубцов Олексій Гаврилович – голова колгоспу “Шлях Леніна” (1958), Сердюк Марія Романівна – ланкова (1966).

                орден Трудового Червоного прапора: Римар Мокрина Макарівна – свинарка (1958); Рубцов Олексій Гаврилович – голова колгоспу (1966), Пташник Олександр Пилипович – бригадир (1972), Коноша Володимир Захарович – тваринник (1973), Койдан Михайло Іванович – шофер колгоспу (1973), Юрко Дмитро Дем’янович – ланковй (1973, 1976), Сахно Євген Миколайович – тракторист (1977).

                орден Знак Пошани: Репа Микола Васильович – завідувач свинофермою (1958), Скляренко Ольга Іванівна – бухгалтер (1966), Рубцов Олексій Гаврилович – голова колгоспу (1971, 1973), Сердюк Олексій Григорович – бригадир (1971), Барбаш Михайло Васильович – бригадир (1972), Павленко Ганна Андріївна – доярка (1973), Барбаш Іван Васильович – тракторист (1973), Буштрук Петро Григорович – тракторист (1975), Лісовий Євген Іванович – комбайнер (1976), Науменко Володимир Олександрович – тракторист (1977), Зубкову Антоніну Василівну – майстра по виробництву яловичини (1981), Садченко Михайло Миколайович – водій автомобіля колгоспу (1982),

                орден Жовтневої революції: Сердюк Олексій Григорович – бригадир (1976).

                орден Трудової Слави ІІст.: Кричевський Вячеслав Віталійович – водій автомобіля колгоспу (1979).

                орден Трудової Слави ІІІст.: Кричевський Вячеслав Віталійович – водій автомобіля колгоспу (1975), Клішко Василь Іванович – тракторист (1976), Сердюк Михайло Олексійович – тракторис (1978), Трофименко Надія Михайлівна – майстер по вирощуванню поросят (1986).

                медаль За трудову доблесть: Білоус Віра Григорівна – доярка (1966), Ріпа Микола Васильович – завідувач свинофермою (1966), Скепський Василь Миколайович – бригадир (1966), Барбаш Ганна Михайлівна – доярка (1971), Койдан Олександр Якович – бригадир (1973), Соя Андрій Якович – тваринник (1975), Скепський Семен Іванович – механізатор (1976).

                медаль “За трудову відзнаку”: Акуленко Петро Терентійович – заступник голови колгоспу (1966), Розсоха Олександра Олексіївна – свинарка (1966), Будник Лідія Дмитрівна – ланкова (1971), Жолобецький Іван Сергійович – тракторист (1975), Галенко Василь Леонтійович – тракторист (1976), Кравченко Степан Михайлович – тракторист (1976), Грищенко Іван Олексійович – комбайнер (1978), Рудий Олексій Андрійович – водій автомобіля колгоспу (1986),

                медаль “За доблестну працю в Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.” (1946 – 1949): різчиці Терехівської торфорозробки – Барбаш Марія Сергіївна, Железняк Матрона Антонівна, Потилянко Таїсія Михайлівна, Койдан надія Павлівна, завідувач дільницею Койдан Матвій Демонович, голова колгоспу “Ленінський шлях” с. Товстоліс Мельниченко Іван Тимофійович.

                медаль “Ветеран праці”: Барбаш Андрій Павлович – колгоспник (1978), Барбаш Володимир Олексійович – обліковець машинно-тракторного парку (1978), Кирієнко Микола Павлович – колгоспник (1978), Койдан Віра Гнатівна – обліковець колгоспу (1978), Сердюк Надія Марківна – колгоспниця (1978), Скепський Григорій Петрович – механізатор (1978).

                медаль Медаль материнства І ст.: Поліщук Ніна Василівна – домашня господарка, с. Товстоліс (1984).

                медаль Медаль материнства ІІ ст.: Большакова Валентина Олександрівна – робітниця, с. Товстоліс (1982), Поліщук Ніна Василівна – домашня господарка, с. Товстоліс (1982).

 

1982 р., 18 травня – за трудові здобутки в Всесоюзному змаганні провідних професій колгоспів за 1981 рік відзначені: дільниця механізації колгоспу (телевізором), тракторист І.О. Грищенко (килимовою доріжкою), оператор машинного доїння Н.П. Льодова (швейна машинка).

1984 1987 рр. – за успіхи досягнуті у виробництві м’яса колгосп “Шлях Леніна” занесено на обласну Дошку пошани (1984 р., 13 березня та 1985 р., 2 квітня); завідувач майстернею колгоспу Олександр Кирилович Шеремет (1987 р., 2 лютого).

1984 р., 1 травня – тракториста-машиніста колгоспу “Шлях Леніна” Володимира Олександровича Науменка за виробничі успіхи занесено на обласну Дошку пошани.

1985 р., 6 та 8 січня – друкується матеріал про Героя Радянського Союзу М.П. Баранова, який у вересні 1943 року визволяв с. Товстоліс.

1987 р., 28 листопада – художній керівник Терехівського Будинку культури Людмила Михайлівна Шеремет, член обкому профспілки працівників культури, за здобутки у праці, за досягнуті високі показники у змаганні, занесена до обласної Книги трудової слави.

1987 р. – у с. Товстоліс побудовано лазню з сауною та басейном.

1988 р. – у с. Малинівка зведено приміщення дитячого садка.

1994 р., липень – футбольна команда “Чайка” с. Терехівка стала володарем кубка району, у 1995 і  1996 рр. знову завоювала цей кубок. У жовтні 1994 р. футбольна команда вперше стала чемпіоном району з футболу. У 1995 р. підтвердила це звання, а згодом стали володарем суперкубка району.

1996 р., 7 грудня – районна газета друкує матеріал про літописця селаТовстоліс Івана Григоровича Сидоренка.

1999 р. – у с. Терехівка за рахунок сільгосппідприємства до газу підключено 4 житлові будинки.

1998 р., лютий – зареєстровано сільськогосподарське фермерське господарство “Мандрико”, голова – Андрій Володимирович Мандрико. Господарство почало свою діяльність на16,8 га землі. У 2001 році на основі власного земельного паю площею 3,98 га створює фермерське господарство “Володимир”.

2001 р. – розпочали свою діяльність селянські фермерські господарства “Альона” (голова – І.В. Лозовський, в обробітку 3,19 га), “Берізка” (голова – В.М. Ледовой, в обробітку 0,70 га землі в с. Терехівка та 30 га на території Чернишської сільради), “Час” (голова – В.І. Білоконський, на початок діяльності в обробітку було 3,21 га землі), “Відродження” (голова – Л.С. Довбенко, на основі власного земельного паю площею 5,01 га землі).

2002 р. – Асоціація фермерів та приватних землевласників України нагороджує Почесною грамотою фермерське господарство “Мандрико”, учасника Всеукраїнського конкурсу в номінації Краще фермерське господарство”.

2002 р., жовтень – у Малинівський школі урочисто в

25 вересня 2010


1


  Закрити  
  Закрити